розробити стратегію при якій інвесторові вигідно працювати з менеджером що має вищий коефіцієнт шарпа наприклад розміщення $25 000 у менеджера в мало на увазі б те ж саме стандартне відхилення що і випадок інвестування $100 000 через менеджера а але при вищому очікуваному прибутку ($12 500) **подразумеваемое припущення цього прикладу ціна запозичень дляинвестора істотно вище чим безризиковий процентний дохід фіксується при розміщенні засобів у фінансового керівника це припущення унеможливлює альтернативної стратегії такою що полягає в запозиченні засобів і розміщенні запозиченої суми (у декілька разів більшою чим початкові інвестиції розміром в $100 000) у менеджера з вищим коефіцієнтом шарпа якби ціна запозичень і безризиковий процентний дохід були рівні (чого в реальному житті як правило не буває) завжди можна було б розробити стратегію при якій інвестор отримував би кращий результат з тим менеджером в якого вищий коефіцієнт шарпа наприклад стратегія запозичення додаткових $400 000 і розміщення $500 000 у менеджера d мала на увазі б те же саме стандартне відхилення що і випадок інвестування $100 000 через менеджера з але при вищому очікуваному прибутку ($25 000) 754 частина 4 торгівельних системи і вимір ефективності торговлиеще більш вражаючий той факт що існують обставини при яких фактично всі інвестори віддали перевагу б фінансовому керівникові з нижчим коефіцієнтом шарпа розглянемо наступних два управляющих* менеджер е менеджер f очікувана прибуток $ 10000 50000 стандартне відхилення прибутку $ 2000 12500 початкових інвестицій $ 100 000 100 000 коефіцієнт шарпа 5 0 4 0 в даному прикладі фактично всі інвестори (навіть не схильні до ризику) віддали перевагу б менеджерові f не дивлячись на те що його коефіцієнт шарпа нижче причина в тому що прибутковість в даному випадку настільки велика в порівнянні із стандартним відхиленням що навіть при надзвичайно несприятливих обставинах інвестори майже гарантовано отримали б кращий результат у менеджера f наприклад якщо результати торгівлі нормально розподілені те вірогідність здобуття прибули більш ніж на 3 стандартних відхилення нижче очікуваного прибутку складає лише 0 139% навіть при цих екстремальних обставинах інвестор отримав би кращі результати у менеджера f прибуток = $12500/год (12 5%) по порівнянню з $4000/год (4%) у менеджера е цей приклад показує ще наочніше що само по собі відношення прибутковості до ризикованої не дає досить інформації для оцінки фінансового управляющего** (цей вивід застосовний до всіх способів виміру співвідношення прибули і риски а не лише до коефіцієнта шарпа )наиважнейший вивід полягає в тому що при оцінці фінансових керівників поважно розглядати прибутковість і ризик як незалежні величини а не просто їх відношення *значения коефіцієнта шарпа використані в даному прикладі помітно вище чим ті рівні з якими можна зіткнутися насправді ми передбачаємо настільки високі значення для